РОЗ’Є́ДНАННЯ, я, с. Дія за знач. роз’єдна́ти і роз’єдна́тися. Не роз’єднання робітників різних націй, а забезпечення їх найтіснішої єдності — такий був смисл більшовицької вимоги про надання кожній нації права на вільне самовизначення (Ком. Укр., 9, 1966, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 676.