РОЗАГІТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗАГІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Посилено, настійно агітувати кого-небудь. Імость нараз піймала себе на тому, що вона обернулася в якогось агітатора й от розагітовує оцю просту жінку (Хотк., Довбуш, 1965, 160); // Агітуючи кого-небудь, переконувати його в помилковості його попередніх поглядів, переконань. Білих солдатів розагітовували робітники й селянська біднота (Ле, Історія радості, 1947, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 600.