РОЗБАЛАГУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм., рідко. Захопитися розмовою, забувши про все інше. — Но, но, ти, оповідачу мій, знов розбалагуришся, — задріботала його жінка (Фр., II, 1950, 265).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 601.