РОЗБО́ВТАНО, присл.
1. Хитаючись, коливаючись. — Мабуть, перепаде нам від Салогана, — говорить сам до себе Матвій Боцюн, прислухаючись, як розбовтано хлюпається селезінка в його дереша (Стельмах, І, 1962, 85).
2. перен. Не виявляючи дисциплінованості, витримки; неорганізовано.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 613.