РОЗБУДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБУДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм.
1. Прибудовуючи, збільшувати, розширювати будівлю, споруду. — Тільки для самих шедеврів літератури не вистачить у хаті і чотирьох стін, тож доведеться згодом розбудовувати хати в ширину та у височінь, — єдино заради хатніх книжкових полиць і шаф (Вол., Місячне срібло, 1961, 300).
2. Перебудовуючи, змінювати конструкцію чого-небудь. Валька будував ракетоплани по Ціолковському, а Борис розбудовував їх по-своєму (Гончар, IV, 1960, 80).
3. перен., рідко. Розвивати галузі науки, техніки, виробництва.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 617.