РОЗБУДО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗБУДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм.
1. Збільшуватися, зростати, розширюючи свою площу за рахунок нових споруд (про міста, села, вулиці і т. ін.). Катерина відшукала будинок на вулиці Джерельній. Чистенька вуличка, що досягала середини міста і починала розбудовуватись у напрямі вокзалу (Вільде, Сестри.., 1958, 504); Стільки ж знаменного стало в країні за ці роки.. Народжувалися нові міста, розбудовувалися старі (Шовк., Людина.., 1962, 320); Як розбудувалися верховинські і закарпатські села! Не хати — а котеджі з електрикою, радіо, телевізорами (Рад. Укр., 1.I 1969, 2).
2. Збільшувати у себе кількість будівель, обзаводитися новими спорудами. Він попрямував у найглухіший закуток села, де в глибокій Розтоці обсаджувався садом, обгороджувався високим парканом, розбудовувався й швидко багатів Мар’ян Хомаха (Чорн., Визвол. земля, 1959, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 617.