РОЗБІ́ЛЕНИЙ, а, е, спец. Одержаний унаслідок додавання білої фарби до іншої фарби. Тіні як в іконі, так і в мозаїках виконані в одній манері — у Великої Панагії з розбіленої, а в мозаїках — із камінців золотавої вохри (Знання.., 8, 1970, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 612.