РОЗБІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до розбі́рливий. Правильна артикуляція приголосних забезпечує розбірливість слів, а тому й має для сценічної мови першорядне значення (Худ. чит.., 1955, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 613.