РОЗВАЛЬЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВАЛЬЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех., спец. Обробляти отвори в металевих виробах вальцями. Пристрій для розвальцьовування трубок. З його допомогою можна розвальцьовувати латунні й мідні трубки діаметром від чотирьох до дванадцяти міліметрів (Веч. Київ, 2.VIII 1971, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 624.