РОЗВАНТА́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. розванта́жити. [Ганна:] Піду та розпитаю, де поставлять наші вагони для розвантаження (Мороз, П’єси, 1959, 21); Механізація розвантаження зерна на хлібоприймальних пунктах вивільнила тисячі вантажників (Рад. Укр., 4.VIII 1959, 2); Поки машина стоїть під навантаженням чи розвантаженням, Дарка куняє (Баш, На.. дорозі, 1967, 133); Завдання машин полягатиме в розвантаженні людини від.. величезної і трудомісткої роботи (Вісник АН, 4, 1957, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 624.