РОЗВО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., РОЗВЕСТИ́СЯ, веду́ся, веде́шся, док.
1. Розривати свій шлюб з ким-небудь. [Палажка:] Ти б мені хоч раз сказав, що ти все думаєш собі. [Тихон:] А що ж я думаю; думаю оце з тобою розвестись та посватать Груню (Вас., III, 1960, 168); Він розвівсь із жінкою (Коцюб., II, 1955, 135).
2. Плодячись, розмножуватися. — Влітку, як відстоїться [вода], то стає чиста, як сльоза… Правда, зігрівається дуже і пуголовки розводяться (Гончар, Таврія, 1952, 29); // безос. Лаврін дістав із тайника гвинтівку і по пояс у снігу блукав пущею, полюючи на зайців, яких безліч розвелося за останні роки (Донч., III, 1956, 123); // розм. Виникати, з’являтися у великій кількості. — Ми з Галею натираємо носи піском, тоді ластовиння швидко-швидко розводиться на носах (Коп., Хата хлопчика.., 1957, 10); — Та вже ж, — сказав писар, — тепер розвелося на селі того злодійства стільки, що вже й не знаємо, що робить, що діяти (Н.-Лев., III, 1956, 351); — Сонцеві дано ходити на небі, а щастю по землі. Але на землі, де все добре родить, багато й паскудства розвелось (Стельмах, І, 1962, 220).
3. розм. Писати або говорити про що-небудь багато, довго, із зайвими подробицями. Не розводячись довго, я подам тільки в загальнім нарисі ті думки, які бажалось мені висказати про наш театр (Фр., XVI, 1955, 184); Хлопець бринькав на гітарі й не припиняв розводитись про авіацію (Сміл., Зустрічі, 1936, 206); Генерал-майор почав розводитися про те, що в останні роки, як він помітив, офіцери розмовляють із своїми підлеглими у фамільярному тоні (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 200); Тут не доведеться довго розводитися. Справа досить вияснена вже в тому місці нашої статті, де говорилося про основний підхід «Гарту» до мистецтва (Еллан, II, 1958, 154); О. Артемій розвівся про прусську політику, говорив гаряче, з запалом (Н.-Лев., IV, 1956, 73); // Займатися чим-небудь тривалий час. Табір містився в Померанії. Анрі-Жак подумав, що нічого довго розводитися з господарюванням, треба поспішати додому, злочинно перебути в неволі хоч одну ніч, коли перед тобою розчинено двері в світ (Ю. Янов., II, 1954, 48).
4. тільки недок. Пас. до розво́дити 3-6, 10-12. Всі фарби розводилися водою з каруком (Фр., IV, 1950, 211).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 638.