Слово "розвінчуватися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РОЗВІ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗВІНЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. розм., заст. Припиняти церковний шлюб з ким-небудь. [Олена:] А цей перстень (зрива з пальця перстень) хай він пропаде,це Андріїв перстень!.. (Кида його у вікно). Тепер я з Андрієм розвінчалась! (Кроп., І, 1958, 474).

2. тільки недок., перен. Пас. до розві́нчувати 3. У кінодрамі «Охоронець музею».., присвяченій темі переходу буржуазної інтелігенції на бік революції, розвінчувався буржуазний націоналізм (Укр.. кіномист., II, 1959, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 635.