РОЗГРИ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Почати сильно гримати. А нуте, лиш, годі вам! От, справді, розгримались, як на дурного (Вовчок, I, 1955, 20); Оце як розгримався! (Номис, 1864, № 3464).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 657.