РОЗДЗЬО́БУВАТИ і РОЗДЗЮ́БУВАТИ, ує, недок., РОЗДЗЬО́БАТИ і РОЗДЗЮ́БАТИ, ає, док. Розкльовувати що-небудь дзьобом. Вони [дубоноси] роздзьобували тверді кісточки ягід, і тоді лунало сухе клацання (Наука.., 12, 1971, 18); Козак доїжджає, смерті доглядає, Ворон тіло роздзюбав, кості розкидає (Чуб., V, 1874, 375).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 663.