РОЗДИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗДИВИ́ТИ, дивлю́, ди́виш; мн. розди́влять; док., перех., рідко. Те саме, що роздивля́тися 1. Повертаюсь спиною і роздивляю Monte Solaro (Коцюб., II, 1955, 418); Шеф редакції.. надів пальто і пішов до друкарні, щоб роздивити весь даний і наскладаний матеріал (Фр., IV, 1950, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 663.