РОЗДО́БРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗДОБРИ́ТИСЯ, добрю́ся, до́бришся, док., розм. Ставати добрим, лагідним, щедрим. Вона роздобрилась ради празника й хотіла ще подати йому милостиню грішми (Н.-Лев., III, 1956, 206); — Виберу пору, коли старий роздобриться, і скажу йому про нашу любов (Стельмах, II, 1962, 371).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 667.