РОЗДРА́ЖНЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. роздражни́ти. [Психіатр:] Найбільше стерегтися шкідливих впливів, нервових роздражнень, прикростей (Л. Укр., II, 1951, 65); От тобі й на! — крикнув він [жандарм] у роздражненню [у роздражненні]. — Знов перешкода! (Фр., II, 1950, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 669.