РОЗДРАТО́ВАНО. Присл. до роздрато́ваний 2. Пан Валер’ян роздратовано тарабанив по столі пальцями (Коцюб., II, 1955, 165); Генерал стояв у машині, збуджений, побуряковілий, і майже роздратовано віддавав накази командирам полків (Гончар, III, 1959, 421).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 669.