РОЗДРО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗДРОЧИ́ТИСЯ, рочу́ся, ро́чишся, док., розм.
1. Те саме, що роздрато́вуватися 1. Роздрочилися всі троє до крайності, бо всі троє, спорячи, не добирали виразів (Л. Укр., V, 1956, 61); — К дияволу кармазинів! — загукала громада, роздрочившись, як бугаї (П. Куліш, Вибр., 1969, 72); Хоть нижчий він од січовика, а як роздрочився, так страшно й глянуть на його постать (Стор., І, 1957, 338).
2. тільки недок. Пас. до роздро́чувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 671.