РОЗДЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. роздяга́ти 1 і роздяга́тися 1. В далекій прихожій почувсь шум та тяганина роздягання (Н.-Лев., І, 1956, 622); — Арештована, ви пропустили свій час роздягання. Прошу зараз роздягнутися! — Наглядач невмолимий (Кач., II, 1958, 69).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 674.