РО́ЗДІЛ, лу, ч.
1. Присвячена одній темі частина книжки, твору і т. ін. — Ти можеш дати розділ про походження води і про вплив моря на психіку (Ю. Янов., II, 1958, 144); Прочитала перший розділ вашої нової повісті і мушу вам признатися — боюся. Я не знаю, як реагувати (Кач., II, 1958, 15).
2. рідко. Дія за знач. розділи́ти, розділи́тися 1, 2. Щастя є краса, краса є также [також].. щастя — Немає розділу, немає грані їм (Дн. Чайка, Тв., 1960, 317); Здавалося, що цей розділ вплинув корисно на відносини між братами (Фр., VI, 1951, 248).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 665.