РОЗЗБРО́ЄННЯ, я, с. Дія за знач. роззбро́їти. Він іще в поїзді з розповідей подорожніх дізнався був про роззброєння саперного батальйону в Славгороді (Головко, II, 1957, 439); Найважливішим складовим елементом політики мирного співіснування є боротьба за загальне і повне роззброєння (Ком. Укр., 9, 1963, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 679.