Слово "розквартирований" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РОЗКВАРТИРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розквартиро́вувати. Він швидко роздягнувся, одягнув форму.. росіянина, що втік з колонії військовополонених, розквартированих в селі за лісом (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 547); Наказ про зарахування поета в п’ятий лінійний батальйон, розквартирований частково в Орську, частково в суміжних фортецях, вже підписаний (Тулуб, В степу.., 1964, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 691.