РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКВАРТИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Оселяти де-небудь, розміщувати по квартирах. — У нас, як вам відомо, Миколо Тихоновичу, сидять дві делегації.. А завтра прибудуть білоруси. Ми й так.. усюди розквартировуємо. Де ліпша хата — повно постояльців (Логв., Давні рани, 1961, 126).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 691.