РОЗКВІ́ТЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКВІТЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Покривати, встеляти, прикрашати що-небудь квітами, роблячи яскравішим, барвистішим. Трудівничі руки вмілі все знаходять у вугіллі: і чудову речовину, що розквітчує тканину, і кристали сахарину..! (Уп., Вірші.., 1957, 184).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 694.