Слово "розкидано" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РОЗКИ́ДАНО, присл.

1. Вільно, невимушено розкинувшись (див. розкида́тися2 1, 2). Лежить розкидано Марина, забула все… (Сос., І, 1957, 356).

2. У різних місцях, окремо один від одного. За кілька хвилин по всьому степу, де розкидано пасли вітробалчанські хлопці, понісся наказ (Головко, II, 1957, 245); Косарі в обідній час відпочивали під дикими грушами, що росли розкидано в полі, при дорогах (Томч., Жменяки, 1964, 203).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 695.