РОЗКИПІ́ЛИЙ, а, е. Який розкипівся, розпарився. Уповайченков крутнув ложкою юшку так, що шматки розкипілої риби закружляли в казанку, як у центрифузі (Перв., Дикий мед, 1963, 251).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 697.