РОЗКО́ЛЬНИЦТВО, а, с. Діяльність, поведінка розкольника. Борючись проти бакуністів і викриваючи їх прийоми фракційної діяльності, вони [К. Маркс і Ф. Енгельс] разом з тим викрили деякі спільні риси тактики розкольництва (Ком. Укр., 9, 1964, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 707.