РОЗКРЕ́СЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗКРЕ́СЛИТИСЯ, иться, док.
1. рідко. Ділитися прямими лініями на частини. *Образно. Сонце скрізь, у всі кінці, як Архімедова спіраль, розкреслиться і дзвонить, і гуде, і світлом землю наповняє щедро-щєдротно! (Тич., II, 1957, 65).
2. тільки недок. Пас. до розкре́слювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 713.