РОЗКРИ́ЛЛЯ, я, с.
1. Широко розгорнені крила: широкий розмах крил. * Образно. Наша країна підноситься все стрімкіше вгору.. на чудесних розкриллях розуму, праці, таланту, зцементованих волею партії (Рад. літ-во, 1, 1962, 3).
2. перен. Обриси чого-небудь у вигляді розгорнених крил. Поспішали ешелони Туди — на південь золотий. Вона не раз з розкрилля мосту Одна вдивлялася услід (Ус., Шість, 1940, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 715.