РОЗКУ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкупи́ти. Посилаю Вам твори Горького, лиш перший том можна було дістати, бо наклад розкуплений (Стеф., III, 1954, 189); Вже розкуплені карнавальні костюмні маски (Веч. Київ, 25.V 1957, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 719.