РОЗКУРКУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКУРКУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Позбавляти куркулів засобів виробництва та землі (в період ліквідації куркульства як класу). Прибутки від господарювання настільки зросли, що Купріян став схожим на доброго фермера, і в двадцять дев’ятому році його прийшли розкуркулювати (Тют., Вир, 1964, 414); Про Хому тоді йшла довга спірка: одні казали, що його слід розкуркулити, а інші доводили, що розкуркулювати його ні за що (Збан., Любов, 1957, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 720.