РОЗКІ́ШНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість за знач. розкі́шний. За розкішність і за те, що була смирняшка, Ту корівку залюбки звали всі Ромашка (С. Ол., Вибр., 1957, 236).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 700.