РОЗЛА́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Порушувати лад, належний порядок у розташуванні, пересуванні і т. ін. кого-, чого-небудь. Несподіваність нападу збила їх з пантелику, розладнала їхні ряди (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 137); *Образно. Дати Марті кращу ділянку — це значить якоюсь мірою розладнати стрункі ряди людей, розхолодити їх енергію (Вол., Самоцвіти, 1952, 39).
2. Вносити незгоду, розлад у стосунки між ким-небудь. Роки не зміцнили, а розладнали дружбу Петлюри з Пілсудським (Стельмах, II, 1962, 356); // Перешкоджати здійсненню чого-небудь. У 1925 — 1934 рр. Радянський Союз успішно розладнав спроби імперіалістів створити єдиний антирадянський фронт (Укр. іст. ж., 2, 1960, 47).
3. Втрачати згоду, взаєморозуміння у стосунках з ким-небудь. Йому хотілося сказати міцненьке слово, але втримався, бо не хотів розладнувати відносин з обласним начальством водного господарства (Чаб., Тече вода.., 1961, 172).
4. Порушувати нормальну діяльність, функціонування яких-небудь органів. Розладнати нервову систему; // Порушувати нормальне протікання яких-небудь процесів у живому організмі. Під час багатьох захворювань, які розладнують діяльність всього організму,.. розладнуються вищі форми психічної діяльності (Шк. гігієна, 1954, 33).
5. Порушувати лад у звучанні (музичних інструментів і т. ін.). Розладнати піаніно.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 722.