РОЗЛА́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко РОЗЛА́СИТИСЯ, а́шуся, а́сишся, док., розм. Почати відчувати ще більше бажання ласувати чим-небудь; // на що, перен. Почати відчувати ще більше бажання, охоту до чого-небудь. Тим часом хлопці, вчинивши одну штуку, розгулялись та розласувались на такі штуки (Н.-Лев., VI, 1966, 359); — Наталко! Стоїть між подругами, як і не чує. Теж, мабуть, на землю розласилась, витягнула за всіма шию туди, вперед (Гончар, II, 1959, 214).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 724.