РОЗЛА́ЩИТИСЯ, щуся, щишся, док., розм. Почати дуже лащитися до кого-небудь. — Ну ти вже й геть-то розлащився, — обізвався гетьман [Конецпольський] (Н.-Лев., VII, 1966, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 724.