РОЗЛИВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який спеціалізувався на розливанні чого-небудь; фахівець з розливання. Розливальники натиснули на важелі, відкрилися отвори знизу ковшів, сталь потекла у форму (Собко, Біле полум’я, 1952, 285); У цеху організовано школу по вивченню і передачі досвіду.. В її роботі беруть участь не тільки сталевари, майстри, а й.. розливальники (Рад. Укр., 29.V 1968, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 725.