РОЗЛИТТЯ́, я́, с.
1. Дія за знач. розли́ти, розлива́ти і розли́тися, розлива́тися.
2. Те саме, що ро́зли́в 2. Хто спинить розлиття весняних світлих вод? (Рильський, Мости, 1948, 75); На багато століть залишаються в пам’яті народній бурхливі розлиття Дніпра (Наука.., 5, 1971, 60).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 727.