РОЗЛО́ЖЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до розложи́ти. Хатинка господаря Вільгельма Анзорге.. На лаві кілька горшків.., на папері сушиться розложене картопляне лушпиння (Л. Укр., IV, 1954, 211).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 729.