РОЗМАЇ́ТІСТЬ, тості, ж. Абстр. ім. до розмаї́тий. [Вейнгольд:] В людських натурах існує все ж велика розмаїтість (Л. Укр., IV, 1954, 234); Друзі ніколи не сперечалися, чудово розуміючи, що в мистецтві розмаїтість творчих почерків — запорука духовного збагачення (Дмит., Розлука, 1957, 230); [Гавкун:] Іще не забудьте, щоб ваша драма була сценічна. Надайте більш руху, більше дії, розмаїтості в декораціях (Сам., II, 1958, 106); Ярмарки я полюбляв з дитинства За їх веселу людську метушню, Святковий гомін .. І розмаїтість буйних фарб мінливих (Рильський, III, 1961, 171).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 734.