РОЗМЕ́Л, у, ч. Дія за знач. розмоло́ти, розме́лювати 1. Для розмелу зерна на борошно або для одержання крупи вживали [східні слов’яни] жорна (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 408); Сировиною для порошкової металургії, або металокераміки, є металевий порошок. Існує кілька способів його одержання. Найпростіший — це розмел крихкого металу в кульових млинах (Наука.., 2, 1963, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 738.