РОЗМИНО́ВКА, и, ж., спец. Роз’їзд на одноколійній рейковій лінії в шахті. — Спускаюся в шахту з бригадою, нас уже знають, це, кажуть, Чудина бригада, треба їй «зелену вулицю» давати, значить — щоб на розминовках стояв запасний порожняк (Ю. Янов., II, 1954, 149); Недавно ми влаштували на штреку нову розминовку (Рад. Укр., 29.IV 1959, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 741.