РОЗМІ́РЕНО. Присл. до розмі́рений. Дзвін мідний по Москві несеться, гуде: Цар, просто одягнутий, дзвонить.. Розмірено, часто у дзвони він б’є, Великого ляку кругом завдає (Граб., I, 1959, 304); Знову тиша запанувала біля бліндажів. Тільки чути було, як розмірено ходить вартовий (Собко, Кавказ, 1946, 108); Обком працює упевнено й розмірено, як мудрий, випробуваний штаб (Гончар, IV, 1960, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 743.