РОЗМІ́ТОЧНИЙ, а, е. Те саме, що розміча́льний. Розміточні лінії, що їх наносять на поверхнях заготовки, називаються рисками (Практ. з машинозн., 1957, 30); Олександр з усією енергією, властивою молодим, узявся за роботу. Розміточна плита, рейсмус, запах клею і металу — від усього паморочилась голова (Рад. Укр., 20.Х 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 744.