РОЗНЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Викликати в кого-небудь стан нервового збудження, хвилювання; розхвилювати. Обід, на який вона пішла до спільної їдальні наперекір своїй ранішній постанові, знов роздражнив і рознервував її (Фр., II, 1950, 307).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 750.