РОЗНІ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗНІ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех.
1. Викликати в кого-небудь почуття ніжності, розчуленості.
2. Виклика́ти стан приємної розслабленості, млості.
3. розм. Ніжачи, робити кого-, що-небудь дуже чутливим до труднощів, нездатним витримувати велике моральне або фізичне напруження. Надто багато хто з нас робить помилку, розніжуючи своє серце. З віком ми уникаємо напружених зусиль, боїмося, що вони надмірно перевантажать нас (Знання.., 7, 1973, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 751.