РОЗНІМА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗНЯ́ТИСЯ, ні́меться, док.
1. Роз’єднуватися, відділятися одне від одного (про що-небудь з’єднане, зімкнуте, стулене і т. ін.). Білі руки простяглися.. Та й заклякли, та й замерли, З плачем рознялися (Шевч., І, 1963, 234); Живий обруч його рук ослаб, рознявся… В цю мить і вихопилася Зо-рина (Грим., Незакінч. роман, 1962, 127).
2. тільки недок. Пас. до розніма́ти 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 751.