РОЗПАНО́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм.
1. заст. Почати жити по-панськи, перейнявши панські звички та манери; запаніти.
2. Почати надто зухвало, пихато поводитися. Він направду дуже вже розпаношився, за панською спиною робив, що хотів, і дуже допік людям (Хотк., Довбуш, 1965, 135); [Публій:] В дорозі нам наклепано, що ніби твоя жона покинула господу.. Що ніби розпаношилась у тебе якась рабиня… (Л. Укр., III, 1952, 172).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 757.