РОЗПЕРЕ́ЗАНО. Присл. до розпере́заний 3. Я вже мав нагоду писати про ті мовні потвори, які хотіли запровадити в українську літературу явні й замасковані націоналісти, що.. діяли й зовсім розперезано (Рильський, III, 1956, 94).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 759.