РОЗПЕТЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЕТЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., розм. Розв’язувати, розплутувати петлі. — Дивіться ж, щоб не одв’язалась! Вони, крякухи, такі: носиком розпетльовують вузол на кінці, і бувай тобі здорова! (Вишня, II, 1956, 218).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 760.